Mobile Menu

Дурна кров. Таємниці та брехні стартапу Кремнієвої долини. Бібліотека менеджера

Olena Lepeshyna, 10.01.2020

Якщо ви ще не читали – рекомендую: занотуйте назву.

Схоже, це зі мною вперше, коли стільки думок і вони так плутаються, що майже не можливо виділити те головне, що заставило мене за три дні прочитати всю книгу.

Це історія про створення та діяльність стартапу Кремнієвої долини, відомого під назвою Theranos. Студентка Стендфорду Елізабет Голмс залишила університет після 2-го курсу та у 2003 р. заснувала компанію із надихаючою ідеєю – проводити широкий спектр аналізів всього по одній краплі крові людини. Справді, красива ідея, завдяки якій засновниці вдалось отримати 700 мільйонів доларів США інвестицій, а оціночна вартість компанії в 2013-2014 складала 10 мільярдів доларів США.

Звичайно, назва книги звертає увагу на те, що щось пішло не так. Ох, там стільки всього було не так, що залишається тільки обрати з чого почати ))

Перше. Особиста харизма та вроджений талант продавати можуть бути і небезпечними.

Інвестиції «під ідею» залучались більше 10-ти років поспіль. При цьому (відповідно до книги) фінансовий директор був в компанії тільки до 2006 року, а проект всі роки презентували по Power Point. Чи можна сказати, що не талант?

Друге. Страх і егоїзм в одній пляшці.

В певний момент стало зрозуміло, що ідеальний відповідно до ідеї проекту пристрій (мініатюрний розмір аналізатора, аналізи по одній краплі крові) створити не вдається, тому що є об’єктивні в сучасній реальності обмеження. Це дуже непросто переглянути вимоги до «ідеалу», але якщо йдеться про мільйони життів, то поняття етики має бути присутнім у засновників та керівників проекту. Пристрій міг би бути не таким мініатюрним та красивим, спершу виконувати меншу кількість досліджень, але видавати правильні результати, а далі вже займатись його удосконаленням. Але, з одного боку, зіскочити з п’єдесталу зірки занадто складно, з іншого – роздано стільки дорого вартісних обіцянок, що реально страшно визнати що ці обіцянки не можуть бути виконані.

Третє. Жахливий стиль управління.

Схоже, що стиль управління «розділяй та володарюй», в сукупності з надмірним контролем, що можна прирівняти до параної, та інших нездорових проявів в поведінці топ-менеджменту, спрацював навпаки – зовсім не так як очікувалось. Люди стомились боятись і бути частиною великого обману і один «із бувших» ініціював журналістське розслідування. Якщо ти мрієш побудувати новітній пристрій, то тобі потрібні найкращі спеціалісти. Якщо ти вже наймаєш на роботу найкращих спеціалістів, то чому ж їх не те що не чути – зневажати? Якщо ти продаєш місію високого рівня, то як можна запускати в реальну роботу неготовий аналізатор?

Основне. Неправда. Її забагато, вона постійна і вражаюча.

Я б дуже хотіла вірити, що ІДЕЯ у пані Елізабет була на першому місці. Але маю враження, що нажаль компас збився. Хочу думати, що Елізабет фанатик, але не виходить. Правда, її очі на промо-фотографіях такі, що коли дивишся на неї, то віриш.

І знову те ж запитання: що є більш оціненним в сучасному світі – якісний продукт чи супер-маркетинг?