Mobile Menu

Світлофор не просто так вмикає червоний

Olena Lepeshyna, 01.05.2021

Ми будували клініку і робили це в шалено короткий строк. Швидкість була в усіх процесах і в дрібницях. Нас спасало те, що команда була на рідкість командою. До того ж, як не дивно, ми всі разом знали, що будуємо (і не лише у фізичному вимірі). По дорозі із офісу мені потрібно було перейти дорогу. Завжди. І завжди потрібно було почекати світлофор. Одного разу я зловила себе на тому, що зупинитись на 10-12 секунд вже є проблемою. Я сердилася на світлофор, бо він відбирав у мене ці 10 секунд, які я не могла бігти.Швидкість людей в команді є настільки ж важливою, як і спільне бажання, і потрібні знання, і досвід. Якщо б у тій команді в той період був би хтось значно повільніший за інших, це б нас розхитувало. Якщо б був хтось один значно швидший за інших – це б всім заважало. У нас з цим було все добре, але безперервно швидко))І світлофор моргнув мені про те, що іноді необхідно зупинитись. Просто зупинитись, хоча б ненадовго 🙂 Для мене це було відкриттям! Із серії «точно! так же може бути!…»Хто знає, раптом комусь із вас теж потрібно, щоб світлофор моргнув. Моргаю 😊😉